Під час підготовки до пластичної операції пацієнти запитують: що краще — відкрита чи закрита ринопластика? Насправді точної відповіді на це питання немає. Між двома методиками, звичайно, є принципова різниця, проте вони однаково затребувані. Вибір способу операції для конкретного пацієнта визначається індивідуально та залежить від багатьох факторів, таких як:
- характер носових дефектів. Якщо планується великий обсяг втручання, або при корекції потрібне встановлення імплантів, спилювання кісток носа, краще застосовувати відкриту ринопластику, яка передбачає велику візуалізацію операційного поля та видимість навіть дрібних структурних елементів.
- кваліфікація хірурга. Закритий доступ під силу не кожному фахівцю. Від хірурга потрібно великий досвід у проведенні пластики носа, бездоганне знання анатомічних внутрішніх структур.
- особливості попередньої операціїПовторна операція, як правило, виконується методикою відкритої ринопластики, тому що для лікаря дуже важливо бачити всі нюанси попереднього втручання.
На консультації в клініці фахівці враховують Ваші побажання щодо операції, однак остаточне рішення про те, проводити ринопластику відкритим способом або закритим, приймає лікар, ґрунтуючись на індивідуальних особливостях пацієнта та показаннях.
Показання та протипоказання до відкритої ринопластики
Показання до відкритої ринопластики
Показання до ринопластики відкритим способом ті ж, що і за будь-якої ринопластики:
- висока, широка, плоска спинка носа;
- асиметрія;
- провали та нерівності;
- округлий, опущений або занадто піднятий кінчик носа.
Протипоказання до відкритої ринопластики
- вік до 18 років (процес формування тканин ще не закінчено);
- запальні ЛОР-захворювання;
- герпес в активній фазі;
- декомпенсований цукровий діабет;
- порушення згортання крові;
- менструація.
Хід операції відкритої ринопластики
Відкрита ринопластика виконується під загальним наркозом. Попередньо пацієнт має здати аналізи, призначені хірургом.
Відкрита ринопластика забезпечує повну візуалізацію процесу операції: хірург має можливість детально оглянути усі структури носа. У ході корекції хірург робить розріз біля основи колумели (ділянка шкіри між ніздрями). Далі виконує маленький крайовий розріз від колумели всередину кожної ніздрі.
При ринопластику відкритим способом хірург обережно розтинає шкіру в області колумели спеціальними хірургічними ножицями, відокремлює її від хрящового каркаса носа. Тепер лікар має можливість детально оглянути всі анатомічні складові, оцінити стан структур хрящового та кісткового відділу та надати їм необхідної форми. У ході операції відкритої ринопластики лікар може видаляти та переміщати частини хрящів, кістки, встановлювати спеціальні носові імпланти тощо.
На завершення відкритої ринопластики хірург накладає область розрізів тонкий шовний матеріал: делікатна робота з розрізом дозволяє отримати непомітний рубець. У носові проходи встановлюються турунди (віддаляються наступного дня), накладається тверда гіпсова пов'язка (лікар зніме її 10-11 день).
Таким чином, єдина і тимчасово видима частина розрізу при відкритій ринопластика - це зона колумели. Розріз світлішає, і за кілька місяців стає непомітним.
Реабілітація після відкритої ринопластики
Перші 1-2 доби після відкритої ринопластики Ви будете перебувати у стаціонарі клініки.
Оцінити первинний результат відкритої ринопластики Ви зможете вже після зняття гіпсової пов'язки, але ніс ще виглядатиме набряклим. Картина буде яснішою до 1, 5 місяців від оперативного втручання. Мінімум на два місяці після відкритої ринопластики необхідно відмовитись від спорту. До контактних видів спорту (бокс, боротьба) можна приступати не раніше, ніж через 6 місяців: ніс після відкритої ринопластики вимагає дбайливого ставлення та повного виключення навіть мінімальних травм.
На двомісячний період після відкритої ринопластики слід забути про сауну, лазню та носіння окулярів.