На думку експертів, найпоширенішою серед жінок пластичною операцією є ринопластика. Формою свого носа незадоволені багато, і нерідко психологічна проблема так велика, що змушує лягти під скальпель. Благо можливості пластичної хірургії зараз дозволяють досягти того, що раніше здавалося нереальним.
Види пластики носа і особливості проведення процедури
Популярна операція по пластиці носа в той же час є однією з найскладніших у пластичній хірургії. Всім нам хочеться мати ідеальну зовнішність, але перш ніж зважитись на такі радикальні зміни, потрібно ретельно зважити всі за і проти і переконатися, що у вас відсутні протипоказання до операції.
Зробити пластику носа хірурги рекомендують по ряду причин медичного та естетичного характеру. Основними показаннями до операції служать:
- вроджена або набута (після травми) деформація носа;
- утруднення носового дихання через викривлення перегородки або гіпертрофії слизової оболонки носових раковин;
- об'єктивні естетичні дефекти — наявність вираженої gibbo, загострений, потовщений або опущений кінчик, непропорційні розміри носа або його частин.
Як і у будь-якого хірургічного втручання, у ринопластики є і великий список протипоказань. Про операції доведеться забути тим, у кого є одне з таких хронічних системних захворювань:
- цукровий діабет;
- серцево-судинні хвороби (ІХС, гіпертонія тяжкого ступеня, пороки серця, аритмії);
- аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак);
- вірусні гепатити, цироз та інші ураження печінки;
- бронхолегеневі захворювання;
- імунодефіцитні стани;
- хвороби, пов'язані з порушенням згортання крові;
- злоякісні пухлини;
- алергічні захворювання (можуть викликати розвиток анафілактичного шоку).
Абсолютно протипоказана ринопластика при важких загальних інфекціях, таких як туберкульоз.
Деякі захворювання і стани можуть виключати можливість проведення пластики носа лише тимчасово. До них відносяться:
- гострі вірусні інфекції (ГРВІ, грип, герпес);
- хвороби ЛОР-органів (риніт, синусит, отит);
- запальні зміни шкіри обличчя;
- вагітність та годування груддю.
Є і вікові обмеження до проведення процедури. Ринопластику не рекомендують робити дітям і підліткам до 18 років процес формування анатомічних структур носа ще не завершений, і наслідки операції можуть бути непередбачуваними. Після 55 років виконувати пластику також небажано: в літньому віці сповільнюються відновлювальні процеси, а це ускладнює перебіг реабілітаційного періоду. Втім, вікові протипоказання не є абсолютними, і питання про виконання операції в цьому випадку вирішується індивідуально. Наприклад, якщо вроджені аномалії будови носа є причиною порушення дихання, часті ринітів, синуситів, отитів, то пластику виконують, навіть якщо пацієнт не досяг 18 років.
Щоб визначити показання до ринопластики і переконатися у відсутності протипоказань, перед процедурою проводиться обстеження. Первинний етап підготовки — консультація, на якій пацієнт обговорює з лікарем турбує його дефект і розповідає про бажані результати. Обов'язок хірурга — дати правдивий прогноз і не підтримувати нереалістичних очікувань, які іноді бувають у клієнтів.
Далі проводиться стандартна передопераційна діагностика. Необхідно здати кров на загальний і біохімічний аналізи на наявність інфекцій (ВІЛ, вірусні гепатити, сифіліс), пройти ЕКГ, відвідати терапевта та анестезіолога. Іноді потрібно рентгенографія придаткових пазух носа і консультація стоматолога.
Щоб операція пластики носа пройшла успішно, а відновлення було швидким, до процедури потрібно правильно підготуватися. За два тижні до запланованої події рекомендується змінити спосіб життя і харчування: відмовитися від шкідливих звичок та нездорової їжі, налагодити режим сну. Слід відмінити прийом препаратів, що перешкоджають згортанню крові (антикоагулянтів): їх дія може призвести до сильної кровотечі під час операції. Безпосередньо в день процедури не можна приймати їжу, якщо хірургічне втручання буде проходити під загальною анестезією.
Особливості проведення операції визначаються її видом. Пластика носа (ринопластика) — це загальна назва, що об'єднує різні типи хірургічної корекції. В залежності від наявного дефекту проводиться один з наступних видів втручання:
- Реконструкція — складна операція, яка полягає у відновленні анатомічних структур носа, пошкоджених в результаті травми або вже невдало проведеної ринопластики. Часто при цьому використовуються методики імплантації.
- Виправлення форми — операція на спинці носа, що дозволяє зробити її більш вузькою чи широкою, усунути викривлення, прибрати gibbo або западіння.
- Пластика колумелли . Так на медичному мовою називається перемичка, що розділяє ніздрі. За допомогою операції можна збільшити або зменшити, підняти або опустити.
- Пластика кінчика носа — відносно проста операція, спрямована в тому числі на усунення таких поширених дефектів, як «ніс картоплею», курносость. Хірургічним шляхом можна підняти кінчик носа, загострити його або розширити.
- Пластика крил носа . До неї найчастіше вдаються ті, кому власний ніс здається занадто широким: втручання дозволяє скоригувати величину і розріз ніздрів. Після пластики ніс набуває більш уточнений і аристократичний вигляд.
- Septorhinoplasty . Суть її полягає в корекції дефектів носової перегородки. Пластику даного виду виконують за медичними показаннями.
- Augmentationem пластика — операція з підняття запала перенісся допомогою імплантації власної або донорської хрящової тканини.
Вже з цього короткого опису зрозуміло, що обсяг втручання і ступінь травматичності при ринопластики можуть сильно відрізнятися. Одна справа, коли потрібно виправити кінчик носа або зменшити columella, і зовсім інша — коли потрібно «спиляти» gibbo або підняти перенісся. В залежності від кінцевої мети застосовуються і різні методики доступу — відкрита і закрита. Перший спосіб — більш інвазивний: виконуються розрізи шкіри, порушуються хрящова та кісткова тканини. При закритій ринопластики доступ здійснюється з боку слизової. Така операція проходить з мінімальними пошкодженнями, і реабілітаційний період після неї коротше. Але серйозні дефекти найчастіше можна усунути тільки при відкритому доступі.
Операцію проводять під загальною анестезією. Сама процедура триває в середньому від одного до трьох годин. Виправивши дефект, хірург накладає шви і гіпсову пов'язку.
Це важливо
Повернутися до звичного життя відразу після операції не вийде. Протягом відновного періоду, можливо, буде важко дихати носом, також можуть турбувати проблеми естетичного характеру: набряк, гематоми. Лякатися не варто: це абсолютно природно, адже під час операції ушкоджуються судини. Синці і набряки після пластики носа зникнуть приблизно через два тижні.
Щоб реабілітаційний період пройшов швидко і без ускладнень, хірурги рекомендують дотримувати деякі правила:
- виключити заняття спортом, не піднімати важких предметів;
- не вживати гостру їжу, гарячі страви і напої, алкоголь — вони можуть спровокувати кровотечу;
- носити фіксуючу пов'язку (приблизно протягом 10-14 днів);
- для швидкого розсмоктування гематом і зняття набряклості можна застосовувати спеціальні зовнішні засоби та виконувати реабілітаційні процедури, які призначає лікар.
Остаточний результат перетворення буде видно через рік після операції, оскільки набряк м'яких тканин тримається до трьох–чотирьох місяців, а набряк окістя після остеотомії — до шести–восьми місяців.
Як обрати лікаря для проведення операції ринопластики
Все сказане вище переконує в тому, наскільки відповідальним кроком є рішення вдатися до операції по пластиці носа. Покладатися на удачу в цій справі неприпустимо: з-за недостатньої кваліфікації хірурга великий ризик отримати ускладнення або як мінімум незадовільний результат. Тому до вибору лікаря і клініки потрібно поставитися максимально серйозно. Щоб уберегти себе від помилок, потрібно звернути увагу на наступні моменти:
- Вивчити документацію, на основі якої працює обрана клініка. У неї обов'язково повинна бути ліцензія на здійснення медичної діяльності. Є й інші необхідні документи: санітарно-епідеміологічний висновок, правила надання медичних послуг. Варто поцікавитися про наявність сертифікатів на використовуване обладнання та матеріали.
- Переконатися, що лікар має досить високу кваліфікацію. Про професійні досягнення хірурга розкажуть дипломи, нагороди та дипломи, сертифікати про отримання додаткової освіти.
- Оцінити рівень сервісу в клініці. По-перше, обслуговування впливає на психологічний комфорт пацієнтів, а це дуже важливо в такій сфері, як естетична медицина. По-друге, сервіс — показник рівня клініки в цілому, а отже, і якості надаваних послуг. Можна поспілкуватися з персоналом, дізнатися, що входить в програму, крім самої операції (передбачені консультації та відновлювальні процедури під час реабілітаційного та пост-реабілітаційного періодів).
- Дізнатися про відповідальність лікарів. Хороші хірурги впевнені у своєму професіоналізмі і готові відповідати за результат проведених операцій. Перш ніж укладати договір з установою, слід уважно вивчити текст документа, і всі умови, на яких будуть надані медичні послуги.
- Вартість послуг — важливий критерій вибору. Ціни на пластику носа скрізь різні, і не завжди вони відповідають якості послуг. Операцію в принципі дешевої назвати не можна, і це питання заслуговує окремого розгляду.
Скільки коштує пластику носа
На вартість пластики носа впливають різні умови:
- складність процедури, обсяг оперативного втручання;
- кваліфікація хірурга (наприклад, операція у лікаря вищої категорії буде коштувати дорожче, ніж у менш іменитого фахівця);
- рівень клініки;
- регіон (ціна пластики носа у великих містах вище, ніж у провінції).
Перший фактор — найбільш значимий. Різні типи ринопластики стоять неоднаково, і це закономірно: особливості операції визначають час і зусилля, витрачені хірургом.
Розкид цін на одні і ті ж послуги в різних клініках дуже великий. Вибирати найдешевшу пропозицію завжди ризиковано: навряд чи варто наражати на небезпеку власне здоров'я і красу в гонитві за економією. Краще орієнтуватися на середній рівень цін, звичайно, не залишаючи без уваги й інші критерії вибору.
Завдяки майстерності пластичних хірургів можна позбутися від будь-яких недоліків. Але в прагненні за ідеальною зовнішністю не варто забувати про те, що ринопластика — складна операція, і проводити її краще тільки при наявності серйозних показань. Але незалежно від того, що саме стало причиною такого рішення: медична необхідність чи невдоволення формою і розміром носа, — головне — уважно поставитися до вибору клініки і спеціаліста.